Сучасна
виконавська практика налічує кілька моделей бандур, які відрізняються не лише
тембрально-технічними характеристиками, способами гри, а й спрямовані на певне коло
виконавців(професіонали, аматори, дорослі виконавці, підлітки). Моделі
відрізняються конструкційними формами, способами тримання корпусу бандури
виконавцем, а також методами гри на інструменті.
Найпопулярніші
моделі – «Львів’янка» та чернігівська. Корпус «Львів’янок» склеєний, менший за
розміром і легший за вагою. Система перемикачів пучкова, розташована з краю
шемстка. Це дає можливість виконавцю перемикати їх під час виконання твору як і
лівою, так і правою рукою. В
чернігівській бандурі важелі перемикання знаходяться зверху на шемстку, тому
перемикати одразу декілька з них важко. На реставрованих чернігівських бандурах
встановлюють пучкову систему, що є прототипом львівської, але перемикачі
знаходяться позаду шемстка. Це дає можливість перемикати декілька або навіть
всі важелі одночасно. Дека чернігівської бандури довбана, виготовлена з
суцільної деревини і більша за розмірами.
Роман
Гриньків вніс значні інновації в
розвиток сучасної бандури: стесав деки для їхнього кращого резонування,
встановив підставку, яка дозволяє тримати інструмент не доторкаючись до ніг, і
демпферну систему, улегшив вагу перемикачів та зменшив їх розміри, вмонтував
кілки глибше в деку, щоб не заважали грати харківським способом.
На
жаль, в наш час серійне виробництво бандур
відбувається лише на фабриці «Трембіта». Там виготовляється 4 типи бандур:
«Львів’янка» без механізму, бандура «Прима» з механізмом, бандура підліткова
харківського типу та бандура підліткова з механізмом для перестроювання
тональностей. Найбільш популярні моделі
львівських бандур – «Прима» та бандура підліткова з механізмом для
перестроювання.
Тембрально-виразовий
потенціал бандури на сучасному етапі постійно розширюється. Феноменом бандурної
колористики є те, що інструмент синтезує в собі різні тембри в залежності від
способу звуковидобування та застосування штрихової палітри. Бандура відображає
звучання старовинних інструментів: лютні, чембало. Вона зберегла характеристика
традиційно народної творчості і зуміла їх поєднати з європейськими музичними
традиціями. Деякі сучасні виконавці використовують електронні тембральні
ефекти.
Також є
дитяча бандура, на якій грають діти, які тільки почали займатись грою на
бандурі. На ній 49 струн і за розмірами вона також менша. Дитячі бандури
виготовляли і львівська, і чернігівська фабрики.
Будова
бандури
Бандура
виготовляється з клену, верби або явору. Вона складається з двох основних
частин — корпусу та грифа(4).
Корпус
виготовляється з кленової або яворної породи дерева. Верхня дека – з резонансової ялини, покрита
лаком(палітурою). Краї деки часто оздоблюються орнаментом. Корпус має верхню та
нижню деки(7). Між ними знаходяться
дві планки – «душа» бандури. Три
пружини між деками надають міцності корпусу інструмента. В центрі верхньої деки
– резонаторний отвір(8), який
підсилює звук. Краї верхньої деки часто
оздоблюють орнаментами.
В верхній
частині корпусу розташований шемсток(9).
На нього прикріплені кілки(10) та латунні поріжки(11), які тримають струни
зверху. Знизу ж вони кріпляться на штифти.
Нижче від резонаторного отвору кріпиться підструнник(13).
На грифі є поріжок(3)
і підструнник, або кобилка для басів(6), що підтримують
струни на певній висоті від деки.
Струни на
бандурі охоплюють кілька регістрів, які різняться за тембром звучання: нижній
регістр(велика і мала октави) має глибокий оксамитовий м’який звук,
середній(перша і друга октава) -
насичене , яскраве звучання, а верхній(третя октава) – дзвінкий блискучий звук.
Струни розміщуються від найтовщої до найтоншої. Чим грубша струна, тим нижче її
звучання. Довжина струн зменшується поступово, в міру наближення до краю
бандури. Струни, розташовані на грифі називаються басовими, а ті, що на корпусі
– приструнками. Басові струни і частина приструнків мають мідну обмотку. На
«Львів’янці» обмотка до ноти соль 1 октави, а на Чернігівській – до ноти до 1
октави.
Отже,
сьогодні бандура – багатострунний хроматичний інструмент, можливості якого
розвивають й досі.
Коментарі
Дописати коментар