Перейти до основного вмісту

Привіт!

Привіт усім, хто читає!!!
Розпочинаю свій блог з метою розповісти людям про бандуру, її можливості та перспективи розвитку. Я сама, як представник цієї давньої професії, хочу, щоб наше рідне мистецтво не забували, розвивали та цінували. Адже, на жаль, в наш час спостерігається дуже негативна тенденція: ставлення українців до бандури – інструменту, через який ми пі­знаємо свій національний музичний код, свою сутність – пасивне. Я прагну це змінити))
 Отже, розкажу декілька слів про себе. В 7 років я вирішила записатись в музичну школу. Сама вирішила - сама і записалась. Мама була трішки здивована, коли до неї подзвонили і попросили привести свою дитину на вступні іспити до Луцької музичної школи №1. Коли прийшов час вибрати інструмент, я без жодних вагань вибрала вгадайте що? Бандуру звісно ж! Моєму вибору посприяла найкраща викладачка - Федоренко Леся Федорівна. Словами не передати як я їй зараз вдячна за те, що вона взяла мене під своє крило. З нею я розпочала цей нелегкий путь. Моя наставниця, як ніхто інший, знала що мені потрібно і давала все, що в її силах. Я згадую свої перші кроки, перші вивчені партитури, перший екзамен. Це незабутній досвід. Мама каже, що ще тоді зрозуміла:  музика стане моїм життєвим вибором. Це було зрозуміло по моїх очах. В 12 років я вирішила, що не хочу зупинятись на музичній школі і буду рухатись далі, розвиватись як музикант. Тому після закінчення школи я поступила до Волинського державного училища культури і мистецтв, де навчаюсь і зараз. Хоча "навчання" не зовсім вдале слово. Я живу цим, бо бандура - це наче продовження мене, невід'ємна частинка душі. 

І от нещодано мене почало мучити питання : як це так, що українці не знають власного інструменту? Власну історію? Не знають ні звучання бандури, ні її вигляду.  Я це зміню, от побачите!))

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Сучасна бандура: виробництво та будова

Сучасна виконавська практика налічує кілька моделей бандур, які відрізняються не лише тембрально-технічними характеристиками, способами гри, а й спрямовані на певне коло виконавців(професіонали, аматори, дорослі виконавці, підлітки). Моделі відрізняються конструкційними формами, способами тримання корпусу бандури виконавцем, а також методами гри на інструменті. Найпопулярніші моделі – «Львів’янка» та чернігівська. Корпус «Львів’янок» склеєний, менший за розміром і легший за вагою. Система перемикачів пучкова, розташована з краю шемстка. Це дає можливість виконавцю перемикати їх під час виконання твору як і лівою, так і правою рукою.   В чернігівській бандурі важелі перемикання знаходяться зверху на шемстку, тому перемикати одразу декілька з них важко. На реставрованих чернігівських бандурах встановлюють пучкову систему, що є прототипом львівської, але перемикачі знаходяться позаду шемстка. Це дає можливість перемикати декілька або навіть всі важелі одночасно. Дека чернігівської ...
Протягом дуже тривалого часу бандуристи-виконавці, майстри шукали шляхи розвитку та удосконалення бандури. Інструмент пройшов значний шлях еволюції від діатонічного інструмента до складнішого за строєм і способами гри.  Період еволюції тривав кілька століть. Активне вдосконалення бандури почалось з ХХ ст. Г. Хоткевич вперше поставив проблему уніфікації інструментарію і способу гри. Це були необхідні умови для створення професійної школи бандурного виконавства. Він казав: «На наше покоління випав обов’язок вирішити такі завдання: вибрати тип гри, стабілізувати інструмент, винайти хроматизм, розвинути техніку гри, розширити репертуар». Хоткевич вважав, що найкращий спосіб гри – харківський, при якому для лівої і правої руки відкривались однакові умови(бандура трималась на колінах паралельно до корпусу виконавця, струнами до слухачів). Чернігівський спосіб дещо обмежував виконавські можливості, оскільки передбачав гру правою рукою лише на приструнках, а лівою – на басах. Чернігівс...